Задушевна


Всюди  чути  слова  про  любов  і  кохання,
В  словах  тих  –  брехня  і  обман.
Якби  вмів  я  хороші  писати  романи,
Для  жінок  написав  би  роман.
Щоб  за  кожну  із  них  справжні  лицарі  в  латах
По  дорогах  Європи  летіли  у  бій,
Щоб  у  морі  –  червоні  вітрила  крилаті,
Щоб  нічні  серенади  співалися  їй.

Правду  кажуть  вони,  що  нам  легше  прожити,
Нап’ємся  і  нам  все  одно,
А  у  них  –  лиш  робота,  і  кухня,  і  діти,
Й  дурне  мексиканське  кіно,
Їм  прекрасна  любов  тільки  зрідка  присниться,
А  в  житті  та  любов  все  якась  не  така,
Кожна  з  них  із  дитинства  чекає  на  принца,
І  знаходить  собі  пияка.

А  тим  часом  ми  все  собі  п'єм  і  гуляєм,
Продовжуєм  далі  співать,
Саме  гірше,  що  ми  дуже  добре  все  знаєм,
А  вони  все  це  мовчки  терплять,
І  не  так  вже  й  багато  жінкам  нашим  треба,  –  
Щось  хороше  почути  у  добрих  словах,
Не  потрібна  їм  зірка  із  самого  неба,
Краще  квітка  маленька  в  руках.

Ох,  як  мало  краси  і  романтики  в  нас,
Нехай  хтось  заперечить  мені!
І,  щоб  серце  твоє  полонити  хоч  раз,
Я  приїду  тверезий  на  білім  коні...

26.02.1995  

Пісня  "ЗАДУШЕВНА"
https://www.youtube.com/watch?v=gdbWfte7HlU&index=25&list=UUrJiPPKveylvpNRSWgVnoiw

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525945
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 26.09.2014
автор: Олександр Шевченко