Розбіжності у цьому світі,
Як у розпусника в житті.
Добре, коли все це миті,
Гірше, коли в безпутті.
В мареві дух полохливий.
Навсебіч біжать стежки.
Тільки що там? Може, вирій?
Пустотливі манівці?
Хочу я до хвиль дістатись
І обрав для цього шлях:
Перед зором постав запис,
Що на інше давав щанс.
Повернув до. моря спину,
Чимчикую до мети.
Ніщо мене не зупинить!..
Хтось торочить: не туди!
Сумніви отак терзають,
Сіпаюсь туди-сюди.
А літа собі зникають
В нерозрядне нікуди.
У знайомих – як годиться:
Сенсу сповнене життя.
Мені дома не сидиться,
Тільки з того – безпуття.
Думки в смуті на безладді,
Неспокійне життя ніг.
Глупини гірке завзяття,
Те народу – лиш на сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525953
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: seroglazka