Надходять дні рядками слів натхнених,
прообразами снів летючих;
слізьми печальними дощів щоденних,
ниттям у серці ран болючих.
Та поки що цього немає,
Іще далеко дні плакучі;
Розпуки серце ще не знає,
Безсонням ночі не тягучі.
Веселощами дні ще повні,
З розгону з літа увірвались.
Бувають ночі вже холодні,
Та дні ще теплими зостались.
Але для днів уже прийдешніх
Прогноз звіщає холоднечу.
І ночі йдуть в пітьмі кромішній,
Страхи запустять поза плечі.
Та що це я вас так лякаю,
Плету про осінь небилиці?
Чи правда це - сама не знаю,
Не реагуйте на дурниці.
Бо осінь – вдатна чарівниця
прикрасить землю всім на диво.
Картин осінніх витівниця
Й Поезій вміло творить чтиво.
Почну про осінь говорити
З захопленням і справді гарно,
Ніхто не сміє боронити
І її ґанити намарне.
Всі пори року є бажАні,
Усі красою неповторні.
Творцем нам у любові дані,
Зневажливістю непоборні.
Любіть весну і літо й зиму,
І осінь, підсумком значущу.
А в них очам красу всезриму,
Й життя присутність всюдисущу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525966
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Едельвейс137