І кличуть знову у ліси
Боровики, як диво…
Хоч стихли птахів голоси,
Зате грибів вродило…
Король грибів у гущині,
Опеньки біля дому,
Дивують все нутро мені,
Знімають серця втому…
Прокинувся і зразу в ліс…
Місця давно вже знаю…
Іду між ліс на перекіс,
Пісні собі співаю…
І ось мій перший боровик -
А тут їх не злічити…
Зібрав для мене лісовик,
З яким маю дружити…
Завжди, коли іду у ліс,
Молюся лісовому…
За всі роки, що я тут ріс,
Не йшов пустим додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525979
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Віталій Назарук