Я не падала ниць на коліна
І не гнула від болю спини.
Я спіткалась в проклятих руїнах
І мене не спинили вони.
І посічена в шмаття звіринськи
Я по клаптику в купу сповзлась.
І позбавлена прав материнських,
Я дітей-вигнанців не зреклась.
І зубасті оскалені пики
Мордувати змагались окрай,
Та щоразу на зраджені землі
Випливав голубий небокрай.
Я не плакала. Гордо стояла.
Я дивилась у вічі чортам
У вдоволені лиця плювала.
Поховальну співала братам.
Та не падала ниць на коліна
І не гнула від болю спини.
Бо названня мені - Україна.
Поруч мене найкращі сини!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525987
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Наталя Гайдамака