Бережи себе, чуєш, мій милий й коханий,
Бережи себе, чуєш, і хай не для мене,
Бережи себе, у підрясник свій вбраний,
Бережи таємниче в очах й незбагненне.
Бережи себе, коли дощ і коли сонце,
Коли я десь заснула на твоєму порозі.
Залишай на ніч відкритим своє віконце,
Навіть при найлютішому взимку морозі.
Я тебе огортатиму щодень молитвою,
Коли ти міцно спиш і тобі сняться сни,
І хай сотні говорять, що я є жертвою,
Я ж нікому не віддам тієї нашої весни!
Бережи себе, чуєш, загадковий хлопче,
Бо для мене ти більше ніж просто людина,
Бо про тебе моє серце ночами тріпоче,
І для тебе тече моя кров по судинам.
І колись ти поглянеш у синє небо,
І відчуєш, як вітер тебе ніжно лоскоче,
В далині птахів почуєш тихий щебет,
Не почуєш лиш серце моє ти дівоче.
І не треба, не варто тобі того знати,
Бо не треба жалоб, і твого каяття,
Мені б завжди уміти тебе захищати,
І якщо буде треба віддати своє життя!
Бережи себе, чуєш, мій милий й коханий,
Бережи себе, чуєш, і хай не для мене,
Бережи себе, у священую рясу вбраний,
Бережи таємниче в очах й незбагненне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526020
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Alia