Ти, насправді, - така беззахи́сна,
Хоч вдаєш - ніби люта левиця…
Хто в це вірить – нехай.
– Нема змісту
Розчаровувать...
Але критися
Не потрібно від мене...
Я знаю,
Що ти ніжна і лагідна, мила,
Що життєві незгоди терзають,
Як і всіх, тебе також...
Втомилась
Ти, тендітна, їм протистояти
І тому таку маску наділа...
Та даремно це – захищатиму
Від усіх негараздів довіку
Я тебе, найніжніше котятко.
Дням щасливим не знатимеш ліку,
На колінах складу тобі клятву: -
Від усього на світі лихого
Я собою тебе закриватиму...
Всі удари прийму я і Бога
Бути добрим до тебе благатиму...
День прийшов. Віддзеркалюють очі
Твою душу щасливу, кохана.
Що в подяку від тебе захочу? –
Лиш мої заціловувать рани…
2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526022
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Юрij Бyжaнuн