Чекаємо із неба чудасії.
Воюємо. А автори біди –
забули корифеї і месії,
що все минуле матушки Росії –
історія кривавої орди.
Забули недороси із окраїн,
що Україна – це південна Русь,
і виступає проти брата Каїн,
і галасує з Авгієвих стаєнь, –
хоч і утоплюсь, а не повинюсь.
Вербують охлократів охломони.
Сідають за округлені столи
одно- і двоєглавиє орли.
Забули смерди п’ятої колони,
що наші предки скіфами були.
Оракули віщають з неоліту,
що не сьогодні-завтра він прийде –
володар цього крученого світу.
Забули неофіти без освіти,
на кого що чекає і веде.
Не знаючи, не тяжко і забути
і хайль, і хенде хохи, і капути,
і смерть бандитам, юдам і катам...
Забули правду «онучата голі»,
що Володимир на своїм престолі
у Києві володарює сам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526052
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 26.09.2014
автор: I.Teрен