В дитинстві
у хлопчика
був кастет,
окуляри з товстими лінзами.
А за два квартали -
височів мінарет,
І правовірні невірних різали.
Батько його -
працював у забої,
періодично в запої входив.
Щедро на витрати давав кишенькові
купонокарбованців сотні.
Мріяв зібрати колекцію нецке,
не чув про колекторів і приставів.
На уроці сказав, що Стус -
донецький...
Після школи його від*****ли.
На своєму "Орльонку" зі звареною рамою
штурмував терикони в наплечнику.
Посміхався, читаючи, що десь є
вулкани
вищі
і небезпечніші.
Він давно подорослішав.
В одному з вузів
отримав диплом менеджера.
Квартиру в столиці знімає з друзями,
гуглить Кійосакі - не Селінджера.
Іноді на кухні, п'ючи самогонку,
згадує мрії побляклі.
Він їм - не зрадив.
Його "Орльонку"
розмаху крил забракло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526070
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Kohanova