ТУГА

Перед  вікном  вона  вдивлялася  у  захід
З  надією  почути  вістку  звідтіля
І  поглядом  спровадила  у  вирій  птахів
Завжди  чекаючи  своє  доросле  ангеля.

А  на  волоссі  вже  давно  зима  –  не  осінь
В  очах  завжди  волого  від  сльози
Хоча  би  тінь  його  побачить  при  порозі
І  обійняти  зі  словами  –  «любий  син»

У  небокрай,  у  даль  вдивлялася  з  думками
Вслухаючись  у  журавлиний  клич  услід
І  довго  молячись  до  Бога  проводжала
Із  мрією  про  внуків,  гомін  й  сміх

У  кожного  своя  в  житті  дорога
Та  він  обрав  свою  і  не  спитав  її
Лиш  мамина  любов  та  засторога
Бажала  повернутися  у  рідний  дім

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526171
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2014
автор: V.Gapcic