Іще один день теж погасне безсило,
На заході сонця складаючи крила...
На ще один день стали далі тепер.
Іще один спогад на попіл зітліє,
Холодної кави горня опустіє
І небо осяє зірок феєрверк.
Іще кілька митей незваного болю :
Душа виривається вслід за тобою...
Я, мабуть, не сильна... Здалося мені.
Іще одна ніч без кінця і без краю,
Так важко від тебе тепер відвикаю.
Час наче спинився на самому дні.
Іще одна рана спотворила серце :
Прощенням образи без сліду не стерти.
Та знов уві сні тебе стиха зову...
Іще один день... І, мабуть, не останній
Повільно стирає розбите кохання.
Без тебе звикаю, без тебе живу.
29.07.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526211
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2014
автор: Просто Тетяночка