(Присвята Р.Н.)
Повернися до мене спогадом.
Або ж правду зроби неправдою,
Та прошу, небесними сходами
Не так швидко...Бо небо падає
Нам на душі і чорні голови.
Хтось тобі болю досить викроїв.
Лише знай, що поділим порівну,
Ти й не встигнеш...не встигнув звикнути.
Повертайся додому спокоєм,
Не сумуй через сльози відчаю.
Наше щастя від нині в тому є,
Що доля зустрітися вічністю.
І мовчати в блаженнім спокої.
Скільки слів вже не мають значення!..
Ідучи небесними сходами
Знай, що жертва твоя не втрачена.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526244
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2014
автор: Марічка9