Давай сьогодні ми зіграємо в любов.
Нехай лиш день, годину, чи хвилину,
Не треба обіцянок, час спинивсь немов.
Цілуй мене, в цю мить лиш ми єдині.
Давай як вперше ми зіграємо в любов.
Лиш раз і хоч трохи в неї повірим.
Пуститься серце галопом, пришвидшиться кров
І все неможливе стане для нас імовірним.
Давай ще раз зіграємо в любов.
Тільки трохи, хвилина лише і забудем.
Мій шлях – то пряма, ти ж направо пішов,
Серцем з іншими ми вже ніколи не будем.
Давай лиш раз зіграємо в любов.
Ще одну мить – я про більше просити не вмію.
Твій погляд наче кригу в мені розколов,
Серця стукіт знов чую, знову жити волію.
Давай востаннє ми зіграємо в любов.
Тільки небо на двох, хоча сонце давно вже не гріє.
Стільки слів задарма, стільки зайвих розмов
І про всесвіт на двох ніхто не плекає марні надії
Давай закінчимо цю кляту гру в любов.
Вже вогонь догорів, свіча вже дотліла.
Тільки серце заходиться знову і знов
І лиш шепіт: «Тобою жила, я тобою хворіла».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2014
автор: Елька