й

виписую  усі  твої  імена,
знаки  і  пам"ятні  дати.
що  я  можу  віддати,
будучи  на  відстані  голосу?
нічогісінько
й  не  проси.
тут  усі  на  грудях  з  таблицями,
я  боюсь,
що  не  вистою
до  нової  весни.
дорікни  хоч  завбачливо,
бо  ж  долонями  бачимо,
що  це  світло  без  руху
і  дна
як  весна  перемелена,
я  німую  із  стелею
щоб  спокійно
не  спалось  й  тобі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526315
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2014
автор: Biryuza