І толку з того, що навколо всіх багато
Коли в серці давно не панує свято
Знову дощ і знову осінь
Літо не йди, залишся назовсім
Нехай хоч хтось буде поруч
Зруйнувала я щастя власноруч
Вибігла надвір роздіта
Та де ти, де ти ... літо?
У вірність давно вже не вірю
Скажи правду - я все зрозумію
Хочу бути твоєю стіною?
Та не зі мною це, не зі мною...
Закоханий погляд, палаючі очі?
Усього цього як не було зовсім
А може то все мені наснилось
Безодня неба ... усе змінилось
От йо-п-р-с-т, ото я наївна!
Одна із мільйона Youth покоління
Піду зроблю собі мабуть кави
Нехай хоч вона мене зігріває
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526337
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2014
автор: Щастячко