І знову ранок. Осінь у вікні –
Холодними очима позирає,
Кидає пасма світла по землі,
Добірне листя із дерев зриває.
Збиває хмари, наче подушки –
Кудлатяться в небесному просторі.
Сади боксує – падають грушки,
Немов під ранок відгорілі зорі.
Ще соняшник принаду видає,
Насіння живить і тримає листя.
Калина ягідками виграє –
Красується, мов дівчина в намисті.
Колишеться у травах деревій,
Голівку витягає конюшина.
О, мить чудесна, ти іще постій.
Не рви з душі цю теплу кожушину.
Збирає вітер пісню із октав,
Пускає звуки радісні по жилах.
Промінням небо будить сонний став.
Стартує день на лебединих крилах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526419
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.09.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)