Уже скінчилися всі сльози...
Чогось шукала...не знайшла...
Назад не повернусь, морозить,
Тепло душевне роздала...
Втішала словом... вишивала
Чужої долі, гладдю, шлях...
Чиїсь печалі назбирала,
Щоби розвіять у віршах...
Ледь не розбилась, коли впала,
Не маю й крихти каяття...
Хіба раніше я не знала,
Яким насправді є життя?..
То й що? Себе змінить не сила...
Як доля реквієм сплете,
Злечу, спочатку знявши крила,
А слід мій снігом замете...
27.09.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526508
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.09.2014
автор: Лина Лу