на прощання,сідаючи в один з перших вагонів львівської залізниці,
з кількість спальних місць плацкарту ,
пальці вкривались мрякою й мороком під стукіт обцас провідниці.
Рано чи пізно треба міняти маршрути й намічену карту
тільки дешеві парфуми в щілинах матрасів
досі триматимуть над головою твоєю варту
навіть коли топитимеш чергову пару баркасів.
у конкурентів,які ступають в ноги фарту
так вже склалось,
конкуренти стають найкращими друзями,
коханці лишають сонних коханих в ліжках
стискаючи руки канатними мотуззями,
зупиняють дихання і знову у когось нового вдихають.
(c) Mepi Benovski
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526513
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2014
автор: Мері Benovski