Упевнений – буду писати
Натхнення моє не погнило
Коли за спиною гуділи гармати
Мене це ніяк не спинило
Я буду кричати від злості
І бігти в останню атаку
І те як ламались під м’язами кості
Не стримало черг автомату
Я буду впиватись росою
І дихати холодом ранку
Нехай це востаннє, а потім і мною
Поживляться ворони п’янко
______________________________
Хороше і вільне, блакитне
Таке моє небо і досить
Земля патріотів в крові їх застигне
Щоб рідним їм вільно жилося
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526537
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2014
автор: Poeta a terra deserta