Заходиш в кабак, а там твій козаченько молодесенький. Ну, як твій? такий-собі. Чийсь інший...
— ти вже і так на розхват. — говоре Саньок.
— але моє серце все одно належить Микиті. Хоч воно йому на_уй не треба, "От за що караюсь,. От за що мене, сестрички,. І в Рай не пускають". "Такава селява", як то кажуть бидлани. Є хто хочеш, вибирай! А треба тільки один х_й, якому ти не треба. Даже на ход ноги.
Фатум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526662
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2014
автор: Graveyard_Slut