В моїх очах мовчало небо
У відвопідь на подих твоїх слів.
Ти говорив, що ти любив
Що ти для мене просто жив....
Та тільки слів мені не треба.
Все що казав- було пусте
Я вірити тобі не хочу
Бо серед дня, і серед ночі
Мені і іншій прямо в очі
Говориш ти одне і те.
Так, тільки речення...і слово
В них почуттів нажаль нема
Солодкі, бажанні слова
Що промовляє голова,
А на душі нема нічого...
Ти по сценарію кохаешь...
Скажи, навіщо гра в любов?
Навіщо музика розмов?
Коли ти брешиш знову й знов
Про те що сам не відчуваешь!
На що надія, сподівання?
Так, я стобою граю теж!
Акторський дар не знае меж!
Даю тобі що ти ти даешь-
Ілюзію мого кохання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=5268
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.06.2005
автор: Владая Танчева