Ви вірите в кохання з першого погляду? У принців… на конях чи без них? У романтику, щирість і справжність з першого побачення (округлимо).
Її було декілька десятків місяців за двадцять. Таємничість – дівчата рідко люблять говорити про вік. Вона володіла досвідом кількох не самих вдалих стосунків і наполегливо шукала того, з ким буде комфортно.
Двері маршрутки відчинилися, виходячи, у людини напроти черговий раз переконалася, що це була вірна зупинка. Сіла на лавку. Годинник показував початок на дванадцяту. Зупинка, завдяки ліхтарю, що над нею, здавалася острівцем світла серед мороку. Неподалік стояв чоловік. Очевидно теж очікував підходящої можливості дістатися додому.
- Мужчина, а ви не знаєте: ходе іще транспорт, - гукнула його.
Підійшов.
- Не знаю, сам більше півгодини чекаю. А куди треба їхати? Я викликав таксі.
Виявляється їхати їм було одною дорогою і він запропонував підвезти. Не сумнівалася, не вагалася, не боялася. Сидячи на задньому сидінні авта лишень подумла: «Отак колись і з коханням може пощастити, як сьогодні пощастило дістатися додому». Легенько поштурхала його за плече аби обернувся і простягла йому картку зі своїми координатами, візитівку (юриста):
- Візьміть, може колись Вам знадоблюсь.
Взяв, кілька секунд розглядав і протяжно мовив:
- Ддякую за номер телефону.
Ій стало ніяково… Нічого не відповіла.
Дорогою, яку лишилося пройти жартували, реготалися і обмінювалися номерами. Під під’їздом сіли на лавочку. Не хотілося в хату: там ніхто не чекав, а тут було так гарно…
- А знаєш, що батьківство можливо визначити навіть якщо між потенційними
кандидатами було лишень три дні, - повідав Він.
Не розуміла до чого це, не заглиблювалася в контекст – насолоджувалася спілкуванням.
Ніч дедалі більше полонила холодом. Синє літнє платтячко тріпотіло і пропускало холод під воланчики. Пропонував обняти, зігріти і винести на руках на сходи. Пручалася, відсторонювалася і насторожувалася.
Стояли ще під квартирою. Поглядом крізь шпаринку намагався прокрастися далі, вглиб квартири. Розказував не цнотливі анекдоти.
Нарешті зайшла до кімнати. Віддалася обіймам улюбленого ліжечка в рожевому покривалі. «І не важливо, що буде завтра…» - Поринула в сон з радістю від гарного знайомства.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526890
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2014
автор: Єва