„Запорожець“
Закую я „Запорожця“ у броню -
Молодця озую в міцні шини,
Та й помчуся воювати на війну,
Захищати Неньку-Україну.
Не страшні „Запору“ куля і снаряд,
Не лякають рашки й терористи,
Не рятує вороженька лютий „Град“…
До Москви скирдують „вантаж двісті“.
Приспів
Мчиться „Запорожець“, мов рисак,
Визирають звідусіль гармати,
Утікають власовець й казак
У московські тюрми-каземати.
Мов туман розвіялась орда,
Над землею небо голубіє,
Квітне Україна молода,
Солов’їним ранком калиніє.
Їх закопують в канавах без хрестів,
Як злодіїв, без сльози і шани…
Шовіністи шлють на гибель москалів,
Їм потрібні мумії-Івани.
Обпаскудились по вуха казачки,
Власовці драпнули з триколором,
А в Кремлі енкаведісти-старички
Всю Расею створюють дурдомом.
Приспів
Мчиться „Запорожець“, мов рисак,
Визирають звідусіль гармати,
Утікають власовець й казак
У московські тюрми-каземати.
Мов туман розвіялась орда,
Над землею небо голубіє,
Квітне Україна молода,
Солов’їним ранком калиніє.
28 вересня 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526997
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2014
автор: Микола Паламарчук