"Це кінець" - питання мені чи вирок?
Я сама не зніму тягар із Твоїх плечей.
Здійнялись думки невловимим виром,
А у мене в грудях від слів... пече.
Ти моїми руками, певно, не зміниш суті,
І Твоїми зусиллями марно міняти шлях.
Ми з Тобою, схоже, зо́всім Богом забуті,
З головою загублені часом у відчуттях.
Та чи нам з Тобою дано будувати межі,
Чи дано руйнувати те́, що саме прийшло?
Ми до чогось прив'язані і́ в той же час залежні,
Тож невже Ти сховаєш від ме́не своє тепло?
І невже я сховаю сво́є тепло від Тебе?
Стане сил, та чи серце потім мене простить?
Я б Тебе не шукала, якби не було потреби,
Та чомусь воно тільки Тобою снить...
Я б Тебе відпустила, якби на те мо́я воля,
Я б Тебе не обрала, якби вибирала сама.
Пульс сто двадцять у миті, коли Ти поряд.
Так виразно говорять очі. Та не слова...
30.09.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2014
автор: Таня Кириленко