Зустріну подругу я любу
з її смарагдових доріг,-
чарівну Осінь, зморшок згубу,
сердечно впущу на поріг...
А ти змінилась!...
Очі сяють...
Така в них дивна глибина...
І усмішка...
Тобі так личить!...
Душа вродлива - не сумна...
Шляхетнвий погляд...
зрілі думи...
Ну що тебе ще так краси́ть?
Вони і зморшок твоїх згуба,
і вічності солодка мить.
30.09.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527136
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.10.2014
автор: Іванюк Ірина