С. Есенин. "Старухи" (Переклад на українську мову)

Під  вікном  бабусі-лепетухи,
Тишу  кришить  їх  тягучий  хрип.
З  чурбака,  мов  скатний  бісер,  мухи
До  ліска-кофтини  урозсип.
На  діброви  чорні  заглядають,
Зорі  де  у  далі  голубій.
За́паски  строкаті  підтикають,
Кліпають  повіками  без  вій.
"Буде  дощ,  -  вирішують  старенькі,  -
Небо  в  куряві,  мов  сутінкова  мла.
Увесь  посуд  недаремно  ниньки
Слиз  липкий  холодний  покрива.
У  горшечках  недарма  прокисло
У  пивницях  молоко  парне.
Тиша  над  молодками  зависла,
Дихать  важко  -  старість  не  мине."
Вже  завели  мову  про  пророка,
Що  на  конях  небом  у  плащі.
А  навколо  димна  поволока,
Віє  сирістю  дзвінких  дощів.

[url="http://feb-web.ru/feb/esenin/texts/e74/e74-107-.htm"][b]Текст  оригіналу[/b][/url]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527222
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 01.10.2014
автор: Роман Селіверстов