В любові промокнувші

Ти  в  мені  розрунився  зернятком  -
Розродилась,  розкрилась..  Дозрів
Твій  розсипаний  льоном  над  кладкою
Той  осінній  багряний  засів.

Рокотали  громи  -  надривалися,
Розшумілись  розплакані  вишні.
Чом  мені  так  надривно  писалося
Тої  осені  в  липовій  тиші?

І  кульгали  листки,  недожовтівши
Самотіли  вогні  вересневі.
Ми  з  тобою  в  любові  промокнувши
Залишались  на  диво  веселі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527352
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2014
автор: Єва Lemberg