Весни не мав я і не мав я літа.
Та й осінь стріну не в своїм саду.
Війна... Війна не десь на краю світа.
Війна в краю, до болю що люблю.
Стою на смерть за долю України.
За вишиті хрестами дороги й рушники.
Борюся за степи й Карпатські полонини.
Й за спокій тих могил, де наші козаки.
Приблудо, зайдо, варваре зі Сходу.
Вкраїнський дух нікому не зламать.
Уб'єш мене... В піснях мого Народу
Я в свято й будень стану оживать.
Твої зірки давно не мають сили
Над вервичкою і моїм Хрестом.
Ти "гради" й "буки" кидав що є сили,
Я ж бачив бузьків над своїм селом.
Вони летіли сумно так у вирій.
Зробили коло над моїм двором.
Не "кру" кричали. А просили : "Вижий".
... І полетіли в небо. Вслід за вожаком
Оксана Максимишин-Корабель
3 вересня 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527384
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 02.10.2014
автор: ОксМаксКорабель