Стояла жінка й милувалася весною,
Тулила ніжно гілку вишні до грудей.
-Не облітай вишневий цвіт, побудь зі мною,
цвіти і пахни ще хоч трішки для людей.
Стояла жінка, й милувалась теплим літом,
Вінок сплітала із кульбабових квіток,
-Не розвівай з тополі пух, веселий вітре,
І не збивай, неначе думи у клубок.
Стояла жінка, й милувалася на осінь,
Дивилась як стелилось листя по землі,
І піднімала очі у холодну просинь,
де відлітали в дальній вирій журавлі.
Стояла жінка й милувалася зимою,
кружляв лапатий сніг і падав на гілки .
-Чому ти молодість прощаєшся зі мною?
Чому ховаються під сніг мої роки?
Н. Хаммоуда
-------------------------------
Пори року (хокку)
Гейша в садочку
Сакури гілку трима,
Пахне весною
Гейша у полі
Квіти сплела у вінок,
Літо духмяне
Гейша у парку
Очі до неба звела,
Птахів журбою
Гейша у лісі
Сніг у долоні взяла,
Життя зів’яне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527393
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 02.10.2014
автор: SAKHO