Люблю, коли гуркіт БілАЗів
Лунає з кар’єрних доріг.
Чомусь оживає відразу
Радість у венах моїх.
Як шум роздається з заводу –
Падіння каміння, гудки, -
Життя наче знову приходить
В забуті всім світом кутки.
Й сирена коли залунає
Два рази, й здригнуться доми,
Й дим жовтий по всім небокраї,
Й з-за лісу лунають громи, -
Чомусь така сповнює радість,
Що край оживає, цвіте,
Що в людях ще є десь завзятість,
Що місце у нас не пусте.
В душі оживають екстази
Під шум із кар’єру нічний.
Люблю, коли їздять БілАЗи…
За це і люблю я край свій.
1.10.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527423
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 02.10.2014
автор: Avsian