Замість сонця нависли хмари,
Замість листя – холодний дощ,
Пані осінь свої вже наклала чари,
І вітром чаклує над пусткою площ.
Та серце палає нестримно коханням,
Про нього щосили кричить на весь світ,
Хоч осінь чарує для нас про прощання,
Кохання карбоване в серці навік…
Настане день, й рясним, живим дощем
Чаклунка осінь змиє всі тривоги,
Розлуки, біль, і цей душевний щем,
І намалює в щастя нам дорогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2014
автор: kostyanika