Опадає жовте листя –
Жовтень на порозі,
Похилилася тополя
В полі при дорозі.
Повертаються солдати
Із війни до хати,
Їх в полоні розпинали
Терористи кляті.
Пальці й очі виривали,
Кажуть: досить битись.
Герб з рукою відрубали,
Щоб не зміг помститись.
А вони за Україну
Хоч в вогонь, хоч в воду
Славні правнуки великі
Козацького роду.
Їм бояться генерали
Зброю в руки дати…
Повтікали б терористи
В кремлівські палати.
Не дають солдатам зброю!
Наші генерали…
Саботаж то, чи то зрада?
Ще не розказали.
Повертаються солдати
Із війни до хати,
Хто лежачий, хто без ока –
Треба рятувати.
Коли й тут не буде ладу,
Ви не зволікайте –
Депутатам та міністрам
Гроші не давайте.
Без окладів та без премій
Хай працюють днями!
Будуть зміни та реформи
Зразу поміж нами.
3.10.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527566
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2014
автор: Руденко Олекса