Зітхає вогником свіча,
Стікає ладаном життя,
Надію тихо сповіща,
У дивних сутінках буття...
Десь моя зірка покотилась,
Ніхто не знає де вона,
В якому краї опинилась,
З ким смакує келих вина...
І знову ніч, та сама ніч,
Кладе самотності цеглини,
А на столі банальна річ,
Продовжує мої години...
Зібрались тіні під вікном,
На цей маяк у світлій фазі,
У затінку із милим сном,
Задую смуток та образи...
Клубками диму по кімнаті,
Розлиється темінь-ріка,
Чіпляючи мрії кошлаті,
Заснула з вогником свіча...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527585
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2014
автор: Мандрівник