Мені здавалось небо так близько
Уява малювала непотрібне майбутнє
Хотілося все вище і вище
Думав
Я як завжди забагато думав
І нічого, що мої останні вірші
Стали для когось лиш жартом
Трохи емоцій на аркушах білих
Розвіяв попелом холодний вітер
Я просто злий на свої присвяти
Які вже для когось стали порожні
І все ж хочу сказати востаннє
Я тримав все при собі
Навіть коли питання були гострі
І хтось сьогодні сидить затуливши вуха
Чути більше не хоче
Погляд десь вбік
А по підлозі розсипає сльози
Нічого змінити я вже не в змозі
Не хочу
Моя правда така завжди була
Нині я ще раз востаннє вклоняюся щиро
Цілую Вам руку
- Прощавайте!
Наша ера закінчилась
Хоч ще була дуже нова…
24072013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527599
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2014
автор: Василь Великий