Хтось чув ,як тиша десь співає?
І спів цей не зрівняється ні з чим.
Душа його ,як ніби поглинає,
А серце оніміє без причин.
Холодні й монотонні коливання,
Це так подібне є на неї,тишу.
Та все немов би завмирає від кохання,
Коли почуєш ти її одну.
Затихнуть вітер,зорі й навіть всі боги,
Коли залишишся ти з нею сам на сам.
Тоді й відчуєш тишу навкруги,
Коли підеш один ти по лісам.
Ця тиша, нагадує лиш сірі ноти,
Вони не добрі,але і не злі.
Хоч щастя десь сидить навпроти,
Приковане вже не взлетить з землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527619
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2014
автор: Пилип Сліпий