Дияволи носять «Прада»,
Бо ж можуть – тому і носять.
У кожного своя правда,
У них її також досить.
Вони би носили душі
(Бо в них вони більше в моді) -
Та в душах доволі душно,
А в холод ще більш холодять.
Дияволи хочуть вигод,
Бо чом би їм не хотілось -
Якщо вже в Кирила дзиґар,
Що праведним і не снилось,
Якщо патріарху «мерси»,
То їм не ходити ж пішки,
Дияволи люблять месу,
І інші церковні фішки…
І наче нічого злого,
У тім, щоб триматись моди…
Диявол – то учень Бога,
Що просто хотів свободи…
Ти можеш змінить дорогу,
Щоб то було не про тебе,
Та в кожному щось від нього,
І в кожному щось від неба.
І Богу в твоєму серці
По суті, не треба цінник,
Не треба ніяких версій,
Чим ти можеш бути цінний,
Не треба ніяких мерсів,
Годинників позахмарних,
Бо те, що зігріє серце,
Дається тобі задарма…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527628
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2014
автор: Ксенислава Крапка