Яким би небом не блукали мої мрії,
Лиш, волошковому довірю таїну.
Лиш, на порозі непохитної Софії
Зустріну гордо пересмішницю-війну.
Яким би хлібом світовим не частували,
До столу завше золатавий подаю.
Моїм очам всілякі шати пасували
Та не розІпне кат хустиноньку мою.
Якого лиха чи лихого я схилилась?
Не на догоду лихваревим шкідникам.
По-материнські, необлудно, я вклонилась
Своїм зерняточкам - моїм захисникам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527756
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.10.2014
автор: Бариловська