(державною, як просив!)
Вже відлунало літо у дібровах…
Вже жовтень тче сорочку золоту…
Та зорі іще сяють вечорові.
І вІтри вербам в коси заплетуть
Оту єдину, трепетну зірницю,
Що ти, коханий, влітку дарував…
А осінь, диво-кликана жар-птиця,
Летить… летить листками поміж трав…
Поміж кущів кида розкішне пір’я…
Дощів перлини губить на льоту…
Прийди, любове, до мого подвір’я!
Я зірку ту у коси заплету!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527762
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2014
автор: Ірина Лівобережна