Є у мене ще сусіди нині,
що й диявол душу не пойме.
Я вітаюсь, – [i]слава Україні![/i]
А воно мені – ні [i]-бе[/i], ні [i]-ме[/i].
А воно мовчить осатаніло,
а воно мені – ні [i]–ме[/i], ні [i]–бе[/i],
і лице багряно-синьо-біле
затуляє небо голубе.
А воно гадючими очима
виїдає душу до кісток.
Там і духу того – на ковток,
а йому не вистачає Криму.
І не жаль мені прозору риму,
щоб у ньому здох отой совок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527818
Рубрика:
дата надходження 04.10.2014
автор: I.Teрен