Сльотиться осінь листопадом,
Стежини вкрились зорепадом.
Ще десь висить самотній лист.
Лунає вітру хриплий свист.
Немов би змії, в небі хмари
Містечко зодягли у чари.
Булатним вкрився сад плащем.
Умились яблуні дощем.
Птахи зібралися у вирій,
Дощить холодний ранок сірий,
В задумі стихли їх пісні.
До сну схиляються і дні.
Все спорожніло... усе голе...
Десь кошенятко плаче кволе,
Тремтить, як той останній лист,
Що проклинає падолист.
Барвиста осінь вже безсила,
Палітри не підняти крила
І зодяглась лиш в сірий плащ,
А дні в буденний, тихий плач.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527969
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.10.2014
автор: Східний