Ти побудь ще зі мною хоч трохи.
Я піду на світанку, як завжди.
Не завдам тобі більше мороки.
Я піду так нічо й не сказавши.
Ти побудь ще зі мною, будь-ласка.
Хоча б вигляд зроби, що ти поряд.
Я без тебе загину, це важко...
Поступово забути твій погляд.
Ти побудь ще зі мною, хоч мить!
Не посмію просити годину.
Моє серце так сильно болить..
Бо я йду, а казав: Не покину.
Ти побудь ще зі мною, прошу!
Просто будь, помовчи чи засмійся.
Давай разом відчуєм росу..
Дай відчути що Царь, ти ж Цариця
Ти побудь ще зі мною, благаю..
Дай можливість мені, ще побути..
Ледве чутно сказати : кохаю
Солод губ твоїх знову відчути.
Ти побудь ще зі мною, я знаю
Не приємні тобі ці слова..
Дай в останнє сказати: ти Зая!
Лиш моя, лиш моя, лиш моя..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528009
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2014
автор: One.Pulse