Срібне літо
В трави вплелося бабине літо,
Укрило поле зелене жито,
Щебечуть птахи зимові радо,
Помчалась осінь до листопада.
Усе частіше біліють ранки,
Сховали сонце хмари-фіранки,
Поснули верби, ліс в позолоті,
Зима чатує на повороті.
Тихо дрімають повні озера,
Злітають з дуба буйні кучері,
Гілки безпері, гнізда самітні
В мріях чекають виводків літніх…
Вбрала калина красне намисто,
Причепурилось, як свято, місто.
Стрічає зиму моя країна,
А за зимою й весна приплине…
Бабине літо все посріблило,
На чорні скроні рясно осіло.
Радість буває засвітить очі,
Серце шалене громом грюкоче…
Усе минає на білім світі,
Замінять смуток веселі квіти,
Та й посміхнеться моя Вкраїна -
Не за горами чарівна днина.
06 жовтня 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528225
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.10.2014
автор: Микола Паламарчук