Бережуть чепурні жоржини
Задубілих метеликів спини.
І боронить від чвар сусідок
Недолузаний сонях-свідок.
На куточку весільної хати
Спалахнули кленові дукати.
Нареченим вогонь - не страта!
Їх схрестила верба патлата.
Доки бусол готував промову,
Військомат допас собі обнову.
І лебідкові невтішнії долоні
Пригортали не живі солоні скроні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528361
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.10.2014
автор: Бариловська