Всі ми хочемо розуміння.
Справжнього, такого , що майже нема.
Щоб так ніби, ви зовсім дві різні людини.
А як разом, то дивина.
Щоб там де й ти, бачила чорне.
Щоб одне й теж, для вас було злом.
І говорити б без жодного слова.
Так як в книжках про любов.
Ночами ділитись ідеями щирими.
Себто новим своїм відкриттям.
І вірші щоб писались для тої людини.
Навіть якщо ти у римі слабак.
Щоб зимою як діти,на санках зі сміхом.
Потім разом хворіти,чекати весни.
Щоб за тебе раділи,як за себе радіють.
Де ж таку людину знайти?
Ти шукай її поглядом, ти шукаї її вухами.
Щось твоє як і ти, теж шукає тебе.
І не вір ти у долю, сам життя собі твориш.
На Землі мільйони людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528373
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2014
автор: Дотик вітру