Залиш собі на ранок…

Збери  всю  свою  ніжність  у  долоні.
Залиш  собі  на  ранок  -  до  сніданку...
І  припини  -  я  не  прошу  цілунку  в  скроні,
І  складених  словесно  -  схожих  ранків...

Я  тихо  ринула,  мов  з  головою,
Та  вже  втрачатиму  даровані  слова...
Як  хочеш,  загорну  душі  -  тобі  з  собою?
Чи  може  тут  її  доп'єш?  Бо  ще  жива.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528495
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2014
автор: Ioanna Pekun