Хто не був ще на Поліссі
Та й не бачив край Волині,
Коли сонце на узліссі
Проганя химерні тіні.
Коли диском золотавим
Доторкнеться до водиці,
Кине поглядом ласкавим,
Звільнить озеро з темниці.
Відійдуть нічні химери,
Розтопившись у тумані.
Промінці, як піонери,
Збудять води, ще заспані.
Береги – зелені трави
Вперемішку із пісками
Додають Волині слави
Та й зустрітись прагнуть з вами.
Хто не був, просили мати,
Берегиня, мавка, квітка
Запах м’яти упіймати…
О Волинь, моя лебідко!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528540
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2014
автор: Східний