Ранкова свіжість, запах квітів,
Нічним дощем омитий шлях.
Мільйон росинок-самоцвітів
Збирає сонце у полях.
Пташиний спів різноманітний
Із нот високих та низьких.
Світанок тихий, непримітний,
А скільки див у нім близьких!
Втомився місяць, згасли зорі…
Немов спинився часу плин.
Забарабанив дятел поряд,
Зашелестів про щось жасмин.
Зашаруділа їжачками
Трава в саду. Піднявся дим.
І за своїми балачками
Не чули птахи світлих рим.
А я полинув в світанкову
Пісенну ніжність та любов.
І зрозумів пташину мову,
До Бога велетенський зов.
В мені прокинулась веселка,
Що сірі будні звеселя.
Яка прекрасна, мов фіалка,
Вкраїни рідної земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528543
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.10.2014
автор: Східний