Ти не гупай словами до попелу.
У броньованім серці
Шпарину для мене залиш.
Накосили берізок ми зопалу,
Дикобрази-образи
Скалічили хатній спориш...
Ти не грюкай плечима до виразок.
У літописі долі
Лиши мені кілька рядків.
Намололи завзято ми вигадок.
ГордіЇ-буревії
Відтинали чуби вітряків...
Повертайся із хижого виміру.
І на змучених скронях
Цілунками ляже тавро.
Не шукай незумисностям наміру
На рулетці життя
Я довіку без тебе - ЗЕРО.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528960
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2014
автор: Бариловська