[i]Щемом, цим минає осінь,
Краплями дощу, гаптує дні…
І вже час, кричати – досить!
Тишею відбитися на склі…
Листя, золотом палає,
Осінь, колір полум’я вдягла…
Не до сну, та все дрімає,
Тишею, у серці пролягла…
Добігає день, фіналу,
Шаленіє тихий листопад…
Осінь, прагне вітру, шквалу,
Бо вже не виносить, вона, зрад…
Срібними нитками, поміж нами,
Рахує, в’яже, вперто дні…
Лиш кохає, осінь, до нестями,
Сумні вірші, твої й пісні…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528975
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2014
автор: Валерій Кець