Парк мрій... Чому ж душі тут гірко,
де зустрічались ми?
Наш милий парк, алея, гі́рка,
ті ж лавки із людьми...
Ось ці каштани нас стрічали,
а липи вікові
утаємничено мовчали
про зустріч візаві.
Вітали мерехтінням зорі
вечірньої пори,
тремтіло листя осокорів –
шептало щось згори...
Тепер тріпоче мого серця
обірвана струна...
Фальш-слайд з минулого тепер це,
бо тут... тебе нема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529074
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2014
автор: Світлана Моренець